В цьому році закінчується термін дії Програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008-2020 роки, схваленої розпорядженням голови облдержадміністрації від 9 лютого 2008 року №42.

Пропоную повторити основні терміни та поняття Програми, з якими ми працювали протягом її реалізації. З цією метою пограємо в гру «Істерика».

(один учасник за визначений час витягує з торбинки назви термінів чи понять, що зустрічаються в програмі, пояснює їх значення чи зміст, не називаючи їх, а присутні повинні здогадатися, про що йде мова:

Ціннісні орієнтації характеризують ставлення особистості до найбільш важливих цілей життєдіяльності та до способів досягнення цих цілей;

Толерантна особистість – людина яка добре знає себе і визнає особистісну цінність інших.

Цінності життєві – предмети, явища, умови, які людина сприймає як важливі у своєму житті, необхідні для існування та розвитку.)

Соціалізація (лат. socialis — громадський) — процес входження індивіда до соціуму.

Самовиховання – свідома діяльність людини, спрямована на вироблення у себе позитивних рис і подолання негативних.

Процес виховання – система виховних заходів, спрямованих на формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості.

Патріотизм – почуття належності до своєї самостійної держави-Україна

Особистість – людина, соціальний індивід, що поєднує в собі риси загальнолюдського, суспільно значущого, індивідуально-неповторного, вільно та відповідально визначає свою позицію серед інших, здатна до свідомих соціальних дій, орієнтується у своїй життєдіяльності на прийняті суспільством цінності.

Національне виховання – виховання дітей на культурно-історичному досвіді рідного народу, його традиціях, звичаях і обрядах, багатовіковій мудрості, духовності.

Комунікабельність – бажання і уміння спілкуватися з людьми, викликати їх на розмову.

Духовні цінності – витвори людського духу, зафіксовані у здобутках культури, науки, моралі, мистецтва.

Демократизація (грец. dẽmokratia — народовладдя) педагогічного процесу - впровадження в педагогічну систему принципів демократії, надання свободи творчості педагогу і більших можливостей вихованцям.

Вихованість – результат виховання, який виявляється у соціально прийнятній поведінці особи, вмінні діяти справедливо, компетентно, на рівні вікових особливостей; інтегративна особливість особистості, що характеризується обсягом і характером засвоєних знань, умінь і навичок, звичок, якостей і властивостей, реалізованих у діяльності.

Як і в кожній школі на основі регіональної та районної програми в нашій школі була складена своя програма національного виховання учнівської молоді, яка визначала пріоритети в системі національного виховання учнівської молоді через формування системи життєвих цінностей особистості в урочній та позаурочній виховній діяльності.

(показ презентації)

Метою програми було створення відповідною виховного простору в школі, який забезпечує інтенсифікацію, ефективність і результативність виховної діяльності, функціонування шкільної та класних виховних систем, підвищення суспільного статусу виховання в школі, модернізацію змісту виховання, його форм та методів, виховних технологій на основі впровадження новітніх досягнень вітчизняної психолого-педагогічної науки і практики, гармонізацію сімейного і суспільного виховання.

Найвищою метою виховного процесу в школі є плекання людської особистості: фізично, психічно і духовно досконалої і здорової дитини, з розмаїтими почуттями, глибоким інтелектуальним розвитком та універсально-широкими інтересами.

Завдання були визначені наступні:

- ефективне використання національних традицій, історії та культури, традицій і звичаїв етносу рідного краю, новітніх досягнень психолого-педагогічної науки і практики

- орієнтація шкільної і класних виховних систем загальноосвітніх навчальних закладів на пріоритет фізичного, психічного і морально-духовного розвитку особистості

- посилення ролі родини у вихованні дітей; орієнтація батьків на зміну традиційної функціональної стратегії у вихованні, обумовленої новими соціальними умовами ефектніша співпраця родини зі школою;

- впровадження народознавчого, людинознавчого, особистісно орієнтованого, діяльнісного, творчого та компететнтнісного підходів до організації виховного процесів в школі;

- зростання рівня професіоналізму і компетентності педагогічних працівників в організації життєдіяльності учнівських колективів.

- сприяння подальшій демократизації управління процесом виховання, зростання ролі учнівського самоврядування в демократизації життєдіяльності учнівських колективів, її соціальній адаптації

Зміст виховання в освітньому закладі включав:

- ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави (виявляється в таких якостях, як патріотизм, національна свідомість, самосвідомість, правосвідомість, політична культура, гордість за приналежність до українського народу, певної його етнічної групи);

- ціннісне ставлення особистості до історичних, культурних і духовних надбань населення рідного краю (виявляється у глибокій обізнаності дитини з історією, культурою, духовними засадами етносу рідного краю, його традиціями і звичаями, здатності їх продовжувати, берегти та примножувати, почутті гордості за приналежність до своєї малої Батьківщини).

- ціннісне ставлення особистості до сім’ї, родини, людей (виявляється в моральній активності і вихованості особистості, прояві моральних чеснот, вмінні жити і працювати в колективі: родині, класному, шкільному, суспільному колективах);

- ціннісне ставлення особистості до себе, свого фізичного, психічного та соціального «Я» (виявляється у вмінні дитини цінувати себе як носія фізичних, духовно-душевних та соціальних сил);

- ціннісне ставлення особистості до природи (виявляється в усвідомленні функцій і значення природи в житті людини, здатності жити в гармонії з природою, мотивації на ведення природоохоронної діяльності, прагненні зберегти природу рідного краю);

- ціннісне ставлення особистості до праці (виявляється в осмисленні дитиною соціальної значущості праці, готовності до професійного самовизначення та трудової діяльності, сформованості працелюбності й мобільності як базових якостей особистості);

- ціннісне ставлення особистості до мистецтва (виявляється в естетичній ерудиції особистості, сприйнятті довкілля як естетичної цінності, розумінні мистецтва, як культурної спадщини та надбання українського народу).

Основними педагогічними умовами та шляхами підвищення ефективності виховного процесу були впровадження інноваційних технологій національного виховання та системно-цільове планування та проектування виховуючих відносин учнів та вчителів в системі різних видів діяльності.

При реалізації Програми педагоги керувались Конституцією України, Законом України «Про охорону дитинства», Законом України «Про освіту», Законом України «Про загальну середню освіту», Конвенцією ООН про права дитини та ін..

Практична реалізація Програми здійснювалась через особистісно зорієнтований підхід, розвиток психолого-педагогічної ерудованості, системно-цільове планування та проектування виховуючих відносин учнів та вчителів в системі різних видів діяльності.

Через діяльність учнівського самоврядування, яке було організовано

учнівським об’єднанням учнів 1-11 класів, яким керувала учнівська рада

9-11 класів, резервною групою учнівського самоврядування 5-8 класів. На даний момент за пропозицією відділу освіти, культури та з питань сім’ї, молоді та спорту Немовицької сільської ради створений орган учнівського самоврядування - міжшкільна рада «Лідер», що включає центри: «Мас-медіа», «Ерудит», «Зелена планета», «Правозахисник», «Культура та дозвілля», «Патріот». Такі органи учнівського самоврядування, що включають відповідні центри, створені в освітніх закладах громади. В нашому закладі також створені такі центри, кожен з яких входять представники з 5-11 класів. Голови цих центрів відповідно входять у міжшкільну раду.

Організація виховної діяльності педагогів здійснювалась через вивчення учнів та учнівських колективів, що включало психолого-педагогічне діагностування особистості школярів (моніторинг рівня вихованості учнів), створення умов для формування особистості школяра (ціннісних ставлень і орієнтацій), врахування психічного стану особистості, вибір механізмів її формування і розвитку, системно цільового планування та проектування виховуючих відносин. Також через впровадження інноваційних технологій національного виховання, системно-цільове планування та проектування виховуючих відносин учнів та вчителів в системі різних видів діяльності

Науково-методичне забезпечення:

Конституція України, Закони України: „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”, обласна Програма національного виховання учнівської молоді Рівненщини; особистісно зорієнтований підхід; розвиток психолого-педагогічної ерудованості

Системно-цільове планування та проектування виховуючих відносин

Організація виховуючої діяльності педагога:

Вивчення учнів та учнівських колективів, рівня їх розвитку і вихованості; врахування психічного стану особистості; вибір механізмів її формування і розвитку; системно цільове планування та проектування виховуючих відносин.

З чого починається вивчення особистості? Насамперед з діагностики. Як і в кожній школі наші класні керівники і класоводи тісно співпрацюють з практичним психологом. Коли в 5 класі починається визначатися рівень ціннісних ставлень особистості, то класні керівники націлювались на те, щоб «слабка ланка», тобто найнижчі результати ціннісного ставлення (за змістом Програми) були обов’язково враховані при виборі проблемної теми, над якою класний керівник буде працювати зі своїм класом.

Результати моніторингу ціннісних ставлень школярів 5-11 класів

(2008, 2019р.)

№ з/п	Ціннісні ставлення	Рівні сформованих ціннісних ставлень	2008р. (%) (взяли участь учні	2019р. (%) (взяли участь учні	Різниця у % між 2008 і 2019 рр.
1	Ціннісні ставлення особистості до суспільства і держави	Стійко-позитивне ставлення до цінності (високий)	25	58	-33
		Ситуативно-позитивне ставлення до цінності (достатній)	50	30	20
		Ситуативно-негативне ставлення до цінності (середній)	20	12	8
		Стійко-негативне ставлення до цінності (низький)	5	0	5
2	Ціннісні ставлення особистості до історичних, культурних, духовних надбань рідного краю	Стійко-позитивне ставлення до цінності (високий)	27	42	-15
		Ситуативно-позитивне ставлення до цінності (достатній)	45	48	-3
		Ситуативно-негативне ставлення до цінності (середній)	25	10	15
		Стійко-негативне ставлення до цінності (низький)	3	0	3
3	Ціннісні ставлення особистості до сім’ї, родини, людей	Стійко-позитивне ставлення до цінності (високий)	40	61	-21
		Ситуативно-позитивне ставлення до цінності (достатній)	40	35	5
		Ситуативно-негативне ставлення до цінності (середній)	17	4	13
		Стійко-негативне ставлення до цінності (низький)	3	0	3
4	Ціннісні ставлення особистості до себе	Стійко-позитивне ставлення до цінності (високий)	35	58	-23
		Ситуативно-позитивне ставлення до цінності (достатній)	35	40	-5
		Ситуативно-негативне ставлення до цінності (середній)	25	2	23
		Стійко-негативне ставлення до цінності (низький)	5	0	5
5	Ціннісні ставлення особистості до природи	Стійко-позитивне ставлення до цінності (високий)	29	63	-34
		Ситуативно-позитивне ставлення до цінності (достатній)	41	33	8
		Ситуативно-негативне ставлення до цінності (середній)	22	4	18
		Стійко-негативне ставлення до цінності (низький)	8	0	8
6	Ціннісні ставлення особистості до праці	Стійко-позитивне ставлення до цінності (високий)	26	47	-21
		Ситуативно-позитивне ставлення до цінності (достатній)	42	42	0
		Ситуативно-негативне ставлення до цінності (середній)	26	11	15
		Стійко-негативне ставлення до цінності (низький)	6	0	6
7	Ціннісні ставлення особистості до мистецтва	Стійко-позитивне ставлення до цінності (високий)	21	33	-12
		Ситуативно-позитив4не ставлення до цінності (достатній)	56	53	3
		Ситуативно-негативне ставлення до цінності (середній)	20	4	16
		Стійко-негативне ставлення до цінності (низький)	3	0	3

Як бачимо з наведеної таблиці, порівняно з 2008 роком у нас по кожному ціннісному ставленню підвищились показники високого рівня, та стали відсутніми показники низького рівня, що вказує на позитивну динаміку ціннісних ставлень школярів.

Очікувані результати:

- формування виховної системи навчального закладу, ґрунтованої на традиціях академічної і народної педагогіки, місцевої громади, врахуванні її виховних особливостей і підпорядкованої формуванню ціннісних ставлень особистості, її духовно-моральному розвитку

- ефективність і результативність виховання в процесі викладання навчальних предметів, позакласній, позаурочній виховній діяльності, системі позашкільної освіти;

- посилення відповідальності суб'єктів виховання за його ефективність та результативність;

- посилення виховуючої місії і виховної ролі родини в системі національного виховання дітей та учнівської молоді;

- активізація творчого потенціалу педагогів у доборі ефективних методів, форм, засобів та технологій національного виховання учнівської молоді;

- впровадження новітніх та інтерактивних технологій виховання, включення у виховання регіональних особливостей;

- зростання рівня професійної компетентності педагогів навчального закладу в організації життєдіяльності учнівських колективів; створення перспективного педагогічного досвіду діяльності класних керівників та вихователів;

- впровадження новітніх досягнень психолого-педагогічної науки і практики в практичну діяльність класних керівників та вихователів;

Шляхи реалізації:

Інформаційне забезпечення,

Навчальна діяльність

Позакласна робота

Хочу коротко представити деякі моменти практичної реалізації Програми національного виховання у нашому освітньому закладі (показ презентації)

Також за час реалізації обласної програми в закладі освіти було створено методичні розробки, куди ввійшли сценарії виховних заходів, підготовлених класними керівниками, зокрема: «Технології ціннісного ставлення до природи», куди ввійшли сценарії виховних заходів Дорошко С.В. «Сторінками книги Природи», Ветрової Л.І. «Екологічні проблеми сьогоднення», Білотіл Н.М. «Велич рідного краю»; «Технології ціннісного ставлення до сімї, родини, людей», куди ввійшли сценарії: «Тільки родина як зірка - єдина, твій порятунок, надійний причал», кл. кер. Жигула О.С.; година спілкування «Жінка – берегиня нашого роду», кл. кер. Ветрова Л.І., інтелектуальна гра «У колі сім’ї », кл. кер. ; година спілкування «Будьмо вихованими», кл. кер. Боротюк В.О.; година спілкування «Врятує світ нам доброта», кл. кер. Дорошко С.В., година спілкування «Мистецтво вищого пілотажу. Федір Костянтинович Тищук – Король повітряного балу», кл. кер. Жигула О.С.; сімейні естафети «Тато, мама, я – спортивна сім’я», кл. кер. Кичан Н.Ф. та Тимощук Н.П.. Також у нас надрукована методична розробка «Технологіії формування ціннісного ставлення до мистецтва», куди увійшли: конкурсна програма «З якої ми казки», кл. кер. Дорошко С.В., виховна година «І на тім рушникові», класний керівник Кичан Н.Ф., заочна мандрівка «Милосердя й доброта – людства два крила», кл. кер. Тимощук Н.П.; година спілкування «Мистецтво спілкування з книгою», класний керівник Ветрова Л.І.; година спілкування «Краса імені твого», кл. кер. Пархомчук О.М., ; година спілкування «Поняття про красу. Краса зовнішня і внутрішня», кл. кер. Шевня Л.В.; ігрова програма «Цікавий, розумний, творчий», класний керівник Ветрова В.В.; виховна година «Мистецтво магії кохання»(до Дня Святого Валентина), класний керівник Лотоцька К.В.; заочна подорож «Проспект кохання – провулок радості», класний керівник Мельник Н.С.. Також створена методична розробка «Технології формування ціннісного ставлення до історичних, культурних та духовних надбань рідного краю», куди увійшли сценарії виховних заходів: виховна година «Пізнаємо рідний край. Походження вулиць, урочищ», класний керівник Дорошко С.В.; година спілкування «Свято-Георгіївська церква», класний керівник Вакулко Т.С., літературно-історичний конкурс «Шляхами Рівненщини», класний керівник Вакулко С.Д.; колективні посиденьки «Зносицькі вечорниці», класний керівник Мельник Н.С..

Також на сайті РОІППО буде створено електронний посібник, який міститиме кращі розробки уроків та виховних заходів з досвіду роботи педагогів Рівненщини, до складу якого увійшли роботи наших вчителів, зокрема: ток-шоу «Рецепти успіху» (10 клас, 2018 рік, ціннісне ставлення до себе), класний керівник Панасюк Л.Ф., родинні посиденьки «Моя сім'я – моє багатство» (2019 р., ціннісне ставлення до сім'ї, родини, людей,) класні керівники Білотіл Н.М. та Ющик Т.В., усний журнал «Сторінками «Книги природи»» (4 клас, 2016 рік, ціннісне ставлення до природи), класний керівник Дорошко С.В.; урок літератури рідного краю, тема «Чари народної пісні фольклорно – етнографічного колективу «Червона калина» Будинку культури с. Зносичі», ( 6 клас, 2020 рік, ціннісне ставлення до історичних , культурних та духовних надбань рідного краю), вчитель Вакулко С.Д., урок біології, тема «Плід. Способи поширення плодів. Лабораторне дослідження: “Будова плода”, (6 клас, 2019 рік, ціннісне ставлення до природи), вчитель Лобасюк Г.Т., урок «Я досліджую світ», тема «Хто є в моїй родині», (1 клас, 2020 рік, ціннісне ставлення до сім’ї, родини, людей), вчитель Вакулко Т.С..

За період реалізації Програми в освітньому закладі пройшли засідання педагогічної ради: «Формування ціннісного ставлення особистості до історичних, культурних та духовних надбань рідного краю в процесі викладання основ наук та позакласній діяльності» (2012 р), «Формування ціннісного ставлення особистості до мистецтва в урочній та позаурочній діяльності» (2013 р), «Формування ціннісних ставлень та орієнтирів особистості до сім’ї, родини, людей на уроках та позакласній виховній діяльності» (2014 р.), «Формування ціннісного ставлення особистості природи в урочній та позаурочній діяльності», (2015 р.), «Формування ціннісного ставлення особистості до себе в урочній та позаурочній діяльності»(2016 р.), «Виховання патріотичних якостей учнів, формування ціннісного ставлення до держави і суспільства на уроках та в позаурочний час» (2017 р), «Діяльність педагогічного колективу щодо виховання у школярів позитивного ставлення до праці як до важливої цінності життя в процесі викладання основ наук та позаурочній виховній діяльності» (2018 р.).

Важливою домінантою у виховному процесі нашого закладу освіти з реалізації Програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008- 2020 роки є створення та діяльність виховних центрів. Кімната - музей «Минуле і сучасність», де учні та гості нашої школи мають змогу познайомитись з історією села та школи. Основною метою створення цього центру є формування в учнів ціннісного ставлення до історичних і духовних надбань рідного краю, уявлення про те, чого можна досягти у навчанні та вихованні за умов конкретного закладу. Завданням такого центру є повернути нашим дітям духовні надбання пращурів, традиції, свята, звичаї, в яких відтворено історію та національну гідність людей.

Тут зібрано різні предмети побуту, знаряддя праці, ткацькі вироби, старовинні та сучасні рушники, килими, скатертини, вишиті сорочки, картини, зібрані членами краєзнавчого гуртка «Пошук». Розроблені матеріали багатьох екскурсій, досліджено історію села від перших згадок про нього до сучасності. Досліджено історію урочищ, які в історії села посіли важливе місце та відіграли важливе значення. Зокрема урочище «Голя», про яке знято відео сюжет. Приємно відмітити, що наші екскурсоводи щороку в числі призерів районного конкурсу екскурсоводів-краєзнавців. Саме через народні звичаї, обряди найбільш доступно передають від покоління до покоління норми моральної поведінки, збереження та примноження культурних надбань українського народу. До діяльності центру «Минуле та сучасність» ( оформлення та поповнення матеріалами, організації діяльності гуртка «Пошук») долучались вчителі: Борутіна О.О., Кичан Г.В., Мельник Н.С., Петрик Н.С..

Центр радіопередач “На шкільній хвилі”»

Якщо говорити про управлінський супровід, то адміністрація школи вжила заходів задля створення в установі центру радіопередач « На шкільній хвилі». Завдяки йому інформуються учні, учителі про події, які відбуваються в школі: це щотижнева радіопрограма «На шкільній хвилі», що раніше включала рубрики «Інтерв’ю», «Цей день в календарі», «Приколи нашої школи», «Музичні вітання». Також практикуємо проведення радіолінійок з нагоди відкриття предметних тижнів, декад, місячників. Центр радіопередач пропонує учасникам навчально-виховного процесу і «Гарячі новини та повідомлення». На хвилях радіопрограми проходять конкурси читців-декламаторів, за яких потім голосують діти, визначаючи переможців симпатій слухачів. В рамках предметних тижнів центр «На шкільній хвилі» пропонує в прямому радіоефірі «Учнівські поезії», «Цікаві новини», «Інформаційні вісники», « Калейдоскопи», та «Підсумки роботи».

Завдяки центру виховується свідоме та відповідальне ставлення школярів до своїх обов’язків і прав, формуються навички організаторської роботи.

Розвиваються у дітей вміння збирати інформацію, обговорювати теми рубрик і матеріалів шкільного радіомовлення.

У формуванні у школярів ціннісного ставлення до праці, мистецтва та до себе, розвитку їхніх творчих здібностей важливу роль відіграє виховний центр «Мала академія мистецтв та ремесел», яка включає: гурток дпм (керівник Дорошко Л.П.), роботи учасників – постійні призери районних та обласних конкурсів «Новорічна композиція», «Люби і знай свій рідний край». Вокально-хоровий гурток «Співаночка», гурток естрадного співу «Перлинка», (керівник Ветрова Н.О.), члени якого - постійні призери районних конкурсів «Юна зірка», «Поліська Січ», «Віфлеємська зірка» та учасники обласних конкурсів «Поліська Січ», «Віфлеємська зірка». Хореографічні гуртки «Азбука танцю» та «Юність», керівник Федчук В.С., члени яких – активні учасники шкільних та сільських свят. Драматичний гурток «Креатив», керівник Лотоцька К.В., члени якого представляють театральні постановки на загальношкільних заходах. Нещодавно почав роботу вокально - інструментальний гурток «Piano», керівник Власюк О.І.. Треба зазначити, що важливу роль у формуванні ціннісного ставлення до мистецтва відіграють безплатні гуртки «Паперовий дивосвіт», керівник Мартинюк Л.І., та «Умілі руки», керівник Петрик М.П.. учасники цих гуртків (учні початкових класів, що займаються в групі подовженого дня) були неодноразовими призерами районних та обласних конкурсу «Новорічна композиція» та конкурсу декоративно-прикладного мистецтва «Люби і знай свій рідний край». Члени гуртків «Проба пера», керівник Вакулко С.Д., філологічний, керівник Вакулко Г.Є., «Юний філолог», керівник Власюк М.С., гурток виразного читання, керівник Пархомчук О.М., були призерами зонального конкурсу читців-декламаторів творів Т.Шевченка. Член гуртка «Проба пера» ветрова В., керівник Вакулко С.Д., стала призером в обласному конкурсі читців поезій Т.Шевченка в номінації «юні поети», а також в районному етапі конкурсу «Об’єднаймося ж, брати мої».

Треба відмітити, що важливу роль у формуванні у школярів ціннісного ставлення до себе, навичок здорового способу життя відіграє виховний центр «До вершин Олімпу», що включає секції з волейболу для дівчат та юнаків, гуртки спортивного орієнтування (керівники Вакулко К.П., Вакулко Н.В.), філіал ДЮСШ з футболу, де учні у спортивних секціях вправляються у грі в волейбол, футбол, баскетбол, акробатиці, легкій атлетиці, та є щорічними призерами зональних та районних змагань з волейболу, баскетболу, футболу та легкої атлетики. Довгий час в закладі освіти працював гурток бойового гопака, який сприяв вихованню в школярів національної свідомості, патріотизму, вольових якостей, мужності, спритності, витривалості тощо.

Як підсумок хочу зауважити, що проблеми пошуку ефективних шляхів розвитку особистості та громадянина за нових умов є особливо важливими для загальноосвітнього навчального закладу. Лише чітко налагоджена інноваційна виховна система створює умови для повноцінного інтелектуального, творчого, морального становлення дитини, примноження культури та духовності. Головна цінність такого виховання - особистість, її креативність і творчість.

До проекту рішення:

Адміністрації закладу освіти:

1.1.Формувати практики спільних зусиль педагогів та громадськості довкола національної ідеї як консолідуючого чинника розвитку суспільства і нації.

1.2.Презентувати результати реалізації Програми в соціальних мережах, сайті ЗЗСО, ЗМІ.

1.3.Узагальнити матеріали реалізації Програми в методичних розробках, статтях.

1.4.Забезпечити створення виховного простору закладу освіти на засадах гуманізму демократії та партнерства відповідно до Концепції НУШ.

1.5.Відзначити кращих педагогів, які успішно впроваджували ідеї ціннісного виховання в освітній процес закладу.

1.6. Створювати умови для повноцінного інтелектуального, творчого, морального становлення дитини, примноження її культури та духовності через інноваційну виховну систему освітнього закладу.

Класним керівникам та вчителям-предметникам:

2.1.Визначити однією з основних тенденцій розвитку в сучасній українській школі пошук форм «діяльнісного патріотизму» (творчі групи, екскурсії, ігри –драматизації, флешмоб, фестивалі та ін..)

2.2.Продовжити формувати систему виховання учнівської молоді на смисложиттєвих загальнолюдських цінностях.

2.3. Кращий педагогічний досвід з реалізації програми популяризувати на конкурсах професійної майстерності, виставках, ярмарках педагогічних інновацій, методичних об’єднаннях, семінарах.

2.4.Постійно оновлювати банк виховних технологій.

2.5. Продовжувати формувати ціннісні орієнтири особистості, визначені Програмою в умовах НУШ.

2.5.Вчителям історії, керівникам гуртків туристсько-краєзнавчого напряму секції Малої академії наук:

2.5.1.Звернути увагу на дослідження історичного минулого Рівненщини.

2.5.2. Ініціювати створення проектів пошуково-краєзнавчих досліджень, що передбачатимуть записи свідчень та інтерв’ю з учасниками історичних подій ХХ-ХХІ ст. або членів їх родин, публікації спогадів та книг про визначних діячів рідного краю – учасників національно-визвольного руху, активістів Майдану, Героїв України – учасників українсько-російської війни, волонтерів.

3. Педагогу-організатору:

3.1.Сприяти залученню учнівської молоді до діяльності в молодіжних громадських організаціях.

3.2.Сприяти діяльності органів учнівського самоврядування закладу освіти на принципах демократизації та реалізації учнівською молоддю проектів національно-патріотичного спрямування.

4. Педагогічному колективу освітнього закладу формувати освітній процес відповідно до завдань Концепції національно-патріотичного виховання в системі освіти України, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України 29.липня 2019 року №1038, Указу Президента України від 12.06.2015 №334/2015 «Про заходи щодо поліпшення національно-патріотичного виховання дітей та молоді»; Указу Президента України від 18.05.2019 №286/2019 «Про стратегію національно-патріотичного виховання».

All news

Comments:

Only authorized users can leave comments.